озиватися
(і) сло́вом не обзива́тися (не озива́тися) / не обізва́тися (не озва́тися) до кого і без додатка. Не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. За цілий день або вечір ні до кого й словом не обзивався (Панас Мирний); — Чого се ти усе думаєш? .. Він (Павло) і словом не озветься, а наче од сну прокинеться (Марко Вовчок).
обзива́тися (озива́тися) / обізва́тися (озва́тися) сло́вом до кого і без додатка. Вступати в розмову, говорити з кимсь. Ніхто не смів обізватися до нього словом у тій страшній хвилі (І. Франко); Софія не зважилась, а може, й не схотіла озватися до баронеси словом (Леся Українка); Старий Супрун весело зустрів удову, обізвався привітним словом (О. Донченко); // Вступати в якісь стосунки з кимсь, бути чиїмсь однодумцем, побратимом і т. ін. Ти (Україна) ішла на пана, на магната, І з татранських синіх полонин Озивавсь до тебе словом брата Непокірний польський селянин (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- озиватися — озива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- озиватися — ОБЗИВАТИСЯ, відзиватися, відгукуватися, окликатися; (до кого) звертатися; (словом) прохоплюватися, промовляти що; (- тварин) подавати голос; (- голос) лунати, розлягатися; (- кров) прокидатися, даватися взнаки, виявлятися. Словник синонімів Караванського
- озиватися — див. говорити Словник синонімів Вусика
- озиватися — [озиеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- озиватися — -аюся, -аєшся, недок., озватися, озвуся, озвешся і озовуся, озовешся, док. Те саме, що обзиватися 1-5). || Давати оцінку кому-, чому-небудь. Озиватися словом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озиватися — Відгукуватися, відгукнутися, повідгукуватися, лунати, вилунювати, вилунити, повилунювати, долунювати, долунити, подолунювати, залунювати, залунити, позалунювати, полунювати, полунити, пролунювати, пролунити, відбиватися, відбитися, повідбиватися Словник чужослів Павло Штепа
- озиватися — ОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОЗВА́ТИСЯ, озву́ся, озве́шся і озову́ся, озове́шся, док. Те саме, що обзива́тися 1–5. – Сядь же ти, півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова, та як прийде лисичка, то не озивайсь!... Словник української мови у 20 томах
- озиватися — ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ рідше. — Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш.. Словник синонімів української мови
- озиватися — Озива́тися, -ва́юся, -ва́єшся; озва́тися, озву́ся, озве́шся і озову́ся, озове́шся на що; озви́сь і озови́ся, озві́ться і озові́ться; див. обзива́тися, обізва́тися Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- озиватися — ОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОЗВА́ТИСЯ, озву́ся, озве́шся і озову́ся, озове́шся, док. Те саме, що обзива́тися 1-5. — Сядь же ти, півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова, та як прийде лисичка, то не озивайсь! (Укр.. Словник української мови в 11 томах