озирнутися

не всти́гнути (не вспі́ти) (і) оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись... (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озирнутися — озирну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. озирнутися — [озиернутиес'а] -нус'а, -нес':а, -нец':а, -неимос'а, -неитес'а, -нуц':а; нак. -нис'а, -н'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. озирнутися — див. озиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. озирнутися — ОЗИРНУ́ТИСЯ див. озира́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. озирнутися — ОГЛЯДА́ТИСЯ (ОБГЛЯДА́ТИСЯ рідше) (обертаючись, дивитися назад), ОЗИРА́ТИСЯ (ОБЗИРА́ТИСЯ рідше). — Док.: огля́нутися (обгля́нутися) (обгля́дітися), озирну́тися (обзирну́тися). Словник синонімів української мови
  6. озирнутися — ОЗИРНУ́ТИСЯ див. озира́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. озирнутися — Озира́тися, -ра́юся, -єшся сов. в. озирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оглядываться, оглянуться. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50. Озирнеться моя матюнка: чого стоїш, моя донечко. Чуб. V. 553. Словник української мови Грінченка