1. Словник української мови у 20 томах

озолочений

ОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до озолоти́ти.

Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Я. Качура);

// у знач. прикм.

Марино простосерда! Нащо ти Із рідних лук рокована піти До панських озолочених покоїв? (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озолочений — озоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. озолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до озолотити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озолочений — Озоло́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. озолочений — ОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до озолоти́ти. Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Кач., Вибр., 1947, 54); // У знач. прикм. Марино простосерда!... Словник української мови в 11 томах