озолочений
ОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до озолоти́ти.
Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Кач., Вибр., 1947, 54);
// У знач. прикм.
Марино простосерда! Нащо ти Із рідних лук рокована піти До панських озолочених покоїв? (Рильський, II, 1956, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озолочений — озоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- озолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до озолотити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озолочений — ОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до озолоти́ти. Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Я. Качура); // у знач. прикм. Марино простосерда!... Словник української мови у 20 томах
- озолочений — Озоло́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)