1. Словник української мови в 11 томах

озолочувати

ОЗОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех.

1. Надавати чому-небудь золотистого кольору; забарвлювати в золотистий колір або відтінок.

Ще дужче мов побіліла дідова голова й борода, сонце, прокравшись крізь віття, озолотило їх, тоді як лице стало аж чорне, очі повилися смутком, тугою… (Мирний, І, 1954, 178);

Озолотило сонце похмурі хмари на заході (Кос., Новели, 1962, 11).

2. розм. Щедро обдаровувати грішми, багатством.

— Якби мені така сила грошей, я б озолотив би і себе, і свою бабу, і свою приймачку (Н.-Лев., IV, 1956, 205);

— Земля — мати, — казав він, — шануй її, то вона тебе озолотить (Гр., II, 1963, 334);

— Бачите, пане Франко, вашій роботі — нема ціни. Вас мало озолотити за неї (Кол., Терен.., 1959, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озолочувати — озоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. озолочувати — (сонцем) золотити, осявати, опромінювати, забарвлювати золотом; (кого) обдаровувати, збагачувати, робити багатим. Словник синонімів Караванського
  3. озолочувати — -ую, -уєш, недок., озолотити, -очу, -отиш, док., перех. 1》 Надавати чому-небудь золотистого кольору; забарвлювати в золотистий колір або відтінок. 2》 розм. Щедро обдаровувати грішми, багатством. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. озолочувати — ОЗОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. кого, що. Надавати кому-, чому-небудь золотистого кольору; забарвлювати в золотистий колір або відтінок. Словник української мови у 20 томах
  5. озолочувати — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. озолочувати — Озоло́чувати, -ло́чую, -ло́чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. озолочувати — Озоло́чувати, -чую, -єш сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. І. 261. Словник української мови Грінченка