озутий
ОЗУ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до озу́ти.
Він не помітив, як самі ноги, озуті в здорові зашкарублі чоботи, винесли його на вулицю (М. Коцюбинський);
Він спочатку, позіхаючи, дивиться на небо, а потім гримить озутими на босу ногу чобітьми до дітей (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озутий — озу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- озутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до озути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озутий — ОЗУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до озу́ти. Він не помітив, як самі ноги, озуті в здорові зашкарублі чоботи, винесли його на вулицю (Коцюб., І, 1955, 129); Він спочатку, позіхаючи, дивиться на небо, а потім гримить озутими на босу ногу чобітьми до дітей (Стельмах, І, 1962, 70). Словник української мови в 11 томах