озутий

озу́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до озути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озутий — озу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. озутий — ОЗУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до озу́ти. Він не помітив, як самі ноги, озуті в здорові зашкарублі чоботи, винесли його на вулицю (М. Коцюбинський); Він спочатку, позіхаючи, дивиться на небо, а потім гримить озутими на босу ногу чобітьми до дітей (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. озутий — ОЗУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до озу́ти. Він не помітив, як самі ноги, озуті в здорові зашкарублі чоботи, винесли його на вулицю (Коцюб., І, 1955, 129); Він спочатку, позіхаючи, дивиться на небо, а потім гримить озутими на босу ногу чобітьми до дітей (Стельмах, І, 1962, 70). Словник української мови в 11 томах