1. Словник української мови у 20 томах

окатий

ОКА́ТИЙ, а, е.

1. Який має великі очі, з великими очима.

Всі впізнали двох дячих та чорного окатого богуславського дяка (І. Нечуй-Левицький);

На дні рову під лопухами копицями гніздились жаби, чорні, здорові, окаті (Панас Мирний);

З керамічної плитки лукаво мружилася .. оката і станом гнучка русалка (В. Дрозд).

2. Який має гострий зір; гострозорий.

– Ти, оката, все бачиш, – зауважив Чемериця, зворушений її увагою (Г. Коцюба);

Не вподобав зама зав І рішив з роботи зняти: – Я його боюсь, – казав, – Надто він уже окатий, Все він бачить, що й не слід Заму бачити по штату... (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окатий — ока́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. окатий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
  3. окатий — -а, -е. 1》 Який має великі очі. Оката яєчня — яєчня, у якій жовток не змішаний з білком. 2》 Який має гострий зір; гострозорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окатий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Словник синонімів української мови
  5. окатий — ОКА́ТИЙ, а, е. 1. Який має великі очі. Всі впізнали двох дячих та чорного окатого богуславського дяка (Н.-Лев., III, 1956, 80); На дні рову під лопухами копицями гніздились жаби, чорні, здорові, окаті (Мирний, IV, 1955, 14)... Словник української мови в 11 томах
  6. окатий — Окатий, -а, -е Большеглазый. Конст. у. Словник української мови Грінченка