окатий
ОКА́ТИЙ, а, е.
1. Який має великі очі.
Всі впізнали двох дячих та чорного окатого богуславського дяка (Н.-Лев., III, 1956, 80);
На дні рову під лопухами копицями гніздились жаби, чорні, здорові, окаті (Мирний, IV, 1955, 14);
— Оката сова за ніч знищує десять-п’ятнадцять мишей (Коп., Як вони.., 1961, 146).
Ока́та яє́чня — яєчня, у якій жовток не змішаний з білком.
Поставила Пріська півкварти, спряжила окату яєчню на салі (Бурл., О. Вересай, 1959, 164);
А старий з любов’ю смажить на кухні окату яєчню, готує чай (Ів., Життя.., 1945, 29).
2. Який має гострий зір; гострозорий.
— Ти, оката, все бачиш, — зауважив Чемериця, зворушений її увагою (Коцюба, Нові береги, 1959, 414);
Не вподобав зама зав І рішив з роботи зняти: — Я його боюсь, — казав, — Надто він уже окатий, Все він бачить, що й не слід Заму бачити по штату… (Воскр., З перцем!, 1957, 297).
Значення в інших словниках
- окатий — ока́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- окатий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
- окатий — -а, -е. 1》 Який має великі очі. Оката яєчня — яєчня, у якій жовток не змішаний з білком. 2》 Який має гострий зір; гострозорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окатий — ОКА́ТИЙ, а, е. 1. Який має великі очі, з великими очима. Всі впізнали двох дячих та чорного окатого богуславського дяка (І. Нечуй-Левицький); На дні рову під лопухами копицями гніздились жаби, чорні, здорові, окаті (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- окатий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Словник синонімів української мови
- окатий — Окатий, -а, -е Большеглазый. Конст. у. Словник української мови Грінченка