1. Словник української мови у 20 томах

окис

О́КИС, у, ч., хім.

Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису).

Окис калію;

Окис сланцю.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окис — о́кис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. окис — ОКИС – ОКСИД, ОКИСЕЛ Окис, -у. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Оксид, -у, окисел, -слу. Сполука хімічного елемента з киснем. Літературне слововживання
  3. окис — О́КИС, у, ч., хім. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Окис калію; Окис сланцю. Словник української мови в 11 томах