окис
О́КИС, у, ч., хім. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису).
Окис калію; Окис сланцю.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окис — о́кис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- окис — ОКИС – ОКСИД, ОКИСЕЛ Окис, -у. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Оксид, -у, окисел, -слу. Сполука хімічного елемента з киснем. Літературне слововживання
- окис — О́КИС, у, ч., хім. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Окис калію; Окис сланцю. Словник української мови у 20 томах