окостеніння

ОКОСТЕНІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. окостені́ти.

З досвітку до темнощів .. тесали [будівничі] камінь, гнулися на риштованнях до окостеніння в шиї і в хребті (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окостеніння — окостені́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окостеніння — -я, с. Стан за знач. окостеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окостеніння — ОКОСТЕНІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. окостені́ти. З досвітку до темнощів.. тесали [будівничі] камінь, гнулися на риштованнях до окостеніння в шиї і в хребті (Загреб., Диво, 1968, 460). Словник української мови в 11 томах