окостеніння
ОКОСТЕНІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. окостені́ти.
З досвітку до темнощів.. тесали [будівничі] камінь, гнулися на риштованнях до окостеніння в шиї і в хребті (Загреб., Диво, 1968, 460).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окостеніння — окостені́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- окостеніння — -я, с. Стан за знач. окостеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окостеніння — ОКОСТЕНІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. окостені́ти. З досвітку до темнощів .. тесали [будівничі] камінь, гнулися на риштованнях до окостеніння в шиї і в хребті (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах