1. Словник української мови в 11 томах

окостенілий

ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до окостені́ти.

Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (Горд., Чужу ниву.., 1947, 228);

Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду.. Окостенілі неслухняні ноги ледве тримають його, рухи скуті, погано координовані (З глибин душі, 1959, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окостенілий — окостені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. окостенілий — [окостеин’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. окостенілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до окостеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окостенілий — ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до окостені́ти. Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (К. Гордієнко); Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду .. Словник української мови у 20 томах