1. Орфоепічний словник української мови

окостенілий

окостені́лий

[окостеин’ілией]

м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окостенілий — окостені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. окостенілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до окостеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окостенілий — ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до окостені́ти. Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (К. Гордієнко); Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду .. Словник української мови у 20 томах
  4. окостенілий — ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до окостені́ти. Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (Горд., Чужу ниву.., 1947, 228); Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду. Словник української мови в 11 томах