окорінення

окорі́нення

[окоур’інеин':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окорінення — окорі́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окорінення — ОКОРІ́НЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окорі́нюватися 1. Пісок дуже необхідний для окорінення живців (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах