1. Словник української мови у 20 томах

окорінення

ОКОРІ́НЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. окорі́нюватися 1.

Пісок дуже необхідний для окорінення живців (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окорінення — окорі́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окорінення — [окоур’інеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови