окрай
О́КРАЙ¹, ю, ч., заст.
Край (див. край¹ 1).
– Будьте ласкаві, скажіть дівчині, нехай мене проведе на окрай пущі, щоб мені знов не блукати (Марко Вовчок);
Йде смерть, схиляючись до тих, Що, зранені, при окраях доріг, Лежать (М. Бажан).
О́КРАЙ², прийм., з род. в., розм.
Уживається при зазначенні місця розташування кого-, чого-небудь, поблизу або збоку від когось, чогось; край, біля, поруч.
[Катерина:] Як бачу тебе окрай себе, що ти зі мною, так тоді тільки мені й легко, й весело (М. Костомаров);
Шумлять гаї окрай дороги (Я. Шпорта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окрай — окра́й прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- окрай — див. близько Словник синонімів Вусика
- окрай — I -ю, ч., заст. Край (див. край I 1)). II прийм., з род. в., розм. Уживається для зазначення місця розташування кого-, чого-небудь; край, біля, поруч. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окрай — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. Словник синонімів української мови
- окрай — О́КРАЙ¹, ю, ч., заст. Край ( див. край¹1). — Будьте ласкаві, скажіть дівчині, нехай мене проведе на окрай пущі, щоб мені знов не блукати (Вовчок, VI, 1956, 326); Йде смерть, схиляючись до тих, Що, зранені, при окраях доріг, Лежать у варті (Бажан, Вибр. Словник української мови в 11 томах