окрадений
ОКРА́ДЕНИЙ, а, е, поет., рідко.
Дієпр. пас. до окра́сти.
Вони народились і виросли в завойованій і погнобленій, і окраденій чужинцями країні (з публіц. літ.);
* Образно. Чи ж нам, окраденим долею нашою, й хвиля кохання – за гріх?! (М. Старицький);
Суспільно-політична сатира І. Манжури пройнята непримиренною ненавистю до гнобителів і гарячою любов'ю, палким співчуттям до всіх пригноблених, до всіх окрадених життям (з наук. літ.);
// у знач. прикм.
[Шевченко:] Не бійся, люба... Правда оживе .. І люд окрадений спасе (І. Кочерга);
// окра́дено, безос. пред.
Несправджене кохання, несправджений ідеал – це звучить як справжня драма, бо когось окрадено, ошукано (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окрадений — окра́дений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- окрадений — -а, -е, поет., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до окрасти. || окрадено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окрадений — ОКРА́ДЕНИЙ, а, е, поет., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до окра́сти. *Образно. Чи ж нам, окраденим долею нашою, й хвиля кохання — за гріх?! (Стар., Вибр., 1959, 8); Суспільно-політична сатира І. Словник української мови в 11 томах