1. Словник української мови в 11 томах

окрадений

ОКРА́ДЕНИЙ, а, е, поет., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до окра́сти.

*Образно. Чи ж нам, окраденим долею нашою, й хвиля кохання — за гріх?! (Стар., Вибр., 1959, 8);

Суспільно-політична сатира І. Манжури пройнята непримиренною ненавистю до гнобителів і гарячою любов’ю, палким співчуттям до всіх пригноблених, до всіх окрадених життям (Рад. літ-во, 7, 1965, 40);

// У знач. прикм.

[Шевченко:] Не бійся, люба… Правда оживе.. І люд окрадений спасе (Коч., III, 1956, 175);

// окра́дено, безос. присудк. сл.

Несправджене кохання, несправджений ідеал — це звучить як справжня драма, бо когось окрадено, ошукано (Літ. Укр., 19.XII 1967, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окрадений — окра́дений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. окрадений — -а, -е, поет., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до окрасти. || окрадено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окрадений — ОКРА́ДЕНИЙ, а, е, поет., рідко. Дієпр. пас. до окра́сти. Вони народились і виросли в завойованій і погнобленій, і окраденій чужинцями країні (з публіц. літ.); * Образно. Чи ж нам, окраденим долею нашою, й хвиля кохання – за гріх?! (М. Словник української мови у 20 томах