1. Словник української мови в 11 томах

окрадати

ОКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРА́СТИ, аду́, а́деш, док., перех., поет., рідко. Те саме, що обкрада́ти.

Нехай не гуляє [ченець].., Людей поучає. Щоб брат брата не різали, Та не окрадали (Шевч., II, 1963, 142);

— Радивон Ржа хоче дівчину окрасти (Горд., Дівчина.., 1954, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окрадати — окрада́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. окрадати — див. красти Словник синонімів Вусика
  3. окрадати — -аю, -аєш, недок., окрасти, -аду, -адеш, док., перех., поет., рідко. Те саме, що обкрадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окрадати — ОКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРА́СТИ, аду́, а́деш, док., кого, що, поет., рідко. Те саме, що обкрада́ти. Нехай не гуляє [чернець].., Людей поучає. Щоб брат брата не різали, Та не окрадали (Т. Шевченко); – Радивон Ржа хоче дівчину окрасти (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  5. окрадати — ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОБЧИ́СТИТИ підсил. розм., ОБДЕ́РТИ підсил. розм., ОБІДРА́ТИ підсил. розм., ОБЛУПИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. окрадати — Окрада́ти, -да́ю, -єш гл. = обкрадати. Словник української мови Грінченка