окривджати
ОКРИВДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ОКРИ́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм.
Те саме, що кри́вдити.
Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? (Сл. Б. Грінченка);
Вороги окривджують голоту, Та й свої торгують нею радо... (М. Старицький);
– Окривдить людину хтось раз, окривдить вдруге, от і захитається в неї віра... (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окривджати — окривджа́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- окривджати — -аю, -аєш і окривджувати, -ую, -уєш, недок., окривдити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що кривдити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окривджати — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
- окривджати — ОКРИВДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ОКРИ́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що кри́вдити. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах