окривджений
ОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до окри́вдити.
Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки (А. Малишко);
Окривджене почуття і залишки гніву, наче вороги, товклися в парубочій душі (М. Стельмах);
// окри́вджено, безос. пред.
З наказу Захара стражника було окривджено, зламано огорожу, засипано колодязь, і він тепер мстився (К. Гордієнко);
// у знач. прикм.
Окривджене почуття і залишки гніву, наче вороги, товклися в парубочій душі (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окривджений — окри́вджений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- окривджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до окривдити. || окривджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окривджений — ОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до окри́вдити. Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки (Мал., Книга.. Словник української мови в 11 томах