1. Словник української мови у 20 томах

окриляючий

ОКРИЛЯ́ЮЧИЙ, а, е.

Який окриляє, надихає на що-небудь.

Вкрай переповнені щастям, наелектризовані його хмільною окриляючою силою, розвідники знову сіли на коней (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окриляючий — ОКРИЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до окриля́ти. Вкрай переповнені щастям, наелектризовані його хмільною окриляючою силою, розвідники знову сіли на коней (Гончар, III, 1959, 438). Словник української мови в 11 томах