окричувати
ОКРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, рідко.
Те саме, що обзива́ти.
– Чорнити мене перед старим приятелем! Окричувати тираном (І. Франко);
// Оголошувати, прозивати ким-небудь.
– Ви окричали нас соціалістами, а самі не знаєте, що таке соціалізм (П. Колесник);
Папа [Іоан XXIII] заграє з кардиналами, .. заграє з єпископами і віруючими, .. – і вже його окричали лібералом (Ю. Мельничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окричувати — окри́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- окричувати — -ую, -уєш, недок., окричати, -чу, -чиш, док., перех., рідко. Те саме, що обзивати. || Оголошувати, прозивати ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окричувати — ОГОЛОСИ́ТИ ким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь), ПРОГОЛОСИ́ТИ, ОБ'ЯВИ́ТИ рідше, ОКРИЧА́ТИ рідше, ОГЛАСИ́ТИ заст. — Недок.: оголо́шувати, проголо́шувати, об'явля́ти, окри́чувати, оглаша́ти. Словник синонімів української мови
- окричувати — ОКРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., рідко. Те саме, що обзива́ти. — Чорнити мене перед старим приятелем! Окричувати тираном (Фр., VII, 1951, 208); // Оголошувати, прозивати ким-небудь. Словник української мови в 11 томах