округлювати
ОКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ОКРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОКРУГЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що.
1. Надавати чому-небудь круглої, округлої форми.
Боцман здивовано округлює очі (Д. Ткач);
Погладив [Дмитро] коня біля вух, і він, округляючи шию.., потягнувся .. до свого господаря (М. Стельмах);
Валентина округлила лице добродушною посмішкою (В. Логвиненко).
2. Виражати число наближено, відкидаючи або додаючи одиниці, дробові цифри; заокруглювати.
Великі дробові числа округлюють для зручності обчислення (з навч. літ.);
Дописував [Павло] цифри в зведеннях, округляв їх (Ю. Мушкетик);
// розм. Доводити що-небудь до значних розмірів; збільшувати.
– Ну, вельможному пану гетьману добре відомо, що Бетлем-Габор склав угоду з Стамбулом про те, що він приєднує до Туреччини всі завойовані землі, трохи округливши свої володіння (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- округлювати — окру́глювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- округлювати — -юю, -юєш і округляти, -яю, -яєш, недок., округлити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Надавати чому-небудь круглої, округлої форми. 2》 перен., розм. Виражати число наближено, відкидаючи або додаючи одиниці, дробові цифри; заокруглювати. || Збільшувати розміри чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- округлювати — ЗАОКРУ́ГЛЮВАТИ (надавати чому-небудь круглої, округлої форми), ОКРУ́ГЛЮВАТИ, ОКРУГЛЯ́ТИ, КРУГЛИ́ТИ рідко. — Док.: заокру́глити, округли́ти. Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокруглити його — і хоч портрета малюй для нащадків (М. Словник синонімів української мови
- округлювати — ОКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ОКРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОКРУГЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. 1. Надавати чому-небудь круглої, округлої форми. Боцман здивовано округлює очі (Ткач, Жди.., 1959, 51); Погладив [Дмитро] коня біля вух, і він, округляючи шию.. Словник української мови в 11 томах