1. Великий тлумачний словник сучасної мови

округлювати

окру́глювати

-юю, -юєш і округляти, -яю, -яєш, недок., округлити, -лю, -лиш, док., перех.

1》 Надавати чому-небудь круглої, округлої форми.

2》 перен., розм. Виражати число наближено, відкидаючи або додаючи одиниці, дробові цифри; заокруглювати.

|| Збільшувати розміри чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округлювати — окру́глювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. округлювати — ОКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ОКРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОКРУГЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що. 1. Надавати чому-небудь круглої, округлої форми. Боцман здивовано округлює очі (Д. Ткач); Погладив [Дмитро] коня біля вух, і він, округляючи шию.., потягнувся .. Словник української мови у 20 томах
  3. округлювати — ЗАОКРУ́ГЛЮВАТИ (надавати чому-небудь круглої, округлої форми), ОКРУ́ГЛЮВАТИ, ОКРУГЛЯ́ТИ, КРУГЛИ́ТИ рідко. — Док.: заокру́глити, округли́ти. Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокруглити його — і хоч портрета малюй для нащадків (М. Словник синонімів української мови
  4. округлювати — ОКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ОКРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОКРУГЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. 1. Надавати чому-небудь круглої, округлої форми. Боцман здивовано округлює очі (Ткач, Жди.., 1959, 51); Погладив [Дмитро] коня біля вух, і він, округляючи шию.. Словник української мови в 11 томах