округлюватися

окру́глюватися

-ююся, -юєшся і округлятися, -яюся, -яєшся, недок., округлитися, -люся, -лишся, док.

1》 Ставати круглим, округлим.

|| Ставати повнішим, товстішим.

2》 перен. Виражатися наближено відкиданням або додаванням одиниць, дробових цифр (про числове вираження чого-небудь).

|| Збільшуватись у розмірах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округлюватися — окру́глюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. округлюватися — ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОКРУГЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОКРУГЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. 1. Ставати круглим, округлим. Жінка бліда, і очі її не в жарт округлювалися від страху (В. Козаченко); Обличчя її округляється (І. Словник української мови у 20 томах
  3. округлюватися — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. округлюватися — ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОКРУГЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОКРУГЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. 1. Ставати круглим, округлим. Жінка бліда, і очі її не в жарт округлювалися від страху (Коз., Вісімсот.., 1953, 119); Обличчя її округляється (Ряб. Словник української мови в 11 томах