округлюватися

ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОКРУГЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОКРУГЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.

1. Ставати круглим, округлим.

Жінка бліда, і очі її не в жарт округлювалися від страху (Коз., Вісімсот.., 1953, 119);

Обличчя її округляється (Ряб., Жайворонки, 1957, 12);

// Ставати повнішим, товстішим.

Пройшло вже три роки, як вони побрались, але Настя й досі мов дівчина, тільки виповнилась, округлилась (Ряб., Золототисячник, 1948, 29).

2. перен. Виражатися наближено відкиданням або додаванням одиниць, дробових цифр (про числове вираження чого-небудь).

Одержане число округлюється до найближчого більшого (Технол. різального інстр., 1959, 76);

З переходом на новий масштаб цін дробові частки копійки менші від 0,5 копійки відкидаються, а 0,5 копійки і більше округляються до цілої копійки (Рад. Укр., 26.XII 1960, 1);

// Збільшуватися у розмірах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округлюватися — окру́глюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. округлюватися — -ююся, -юєшся і округлятися, -яюся, -яєшся, недок., округлитися, -люся, -лишся, док. 1》 Ставати круглим, округлим. || Ставати повнішим, товстішим. 2》 перен. Виражатися наближено відкиданням або додаванням одиниць, дробових цифр (про числове вираження чого-небудь). || Збільшуватись у розмірах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. округлюватися — ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОКРУГЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОКРУГЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. 1. Ставати круглим, округлим. Жінка бліда, і очі її не в жарт округлювалися від страху (В. Козаченко); Обличчя її округляється (І. Словник української мови у 20 томах
  4. округлюватися — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови