1. Словник української мови у 20 томах

окріп

ОКРІ́П¹, ро́пу, ч.

Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток.

Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (прислів'я);

Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко);

* У порівн. Ще тільки об'явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Панас Мирний);

Мати обняла мене і гірко заплакала. Так і вмила мою голову сльозами, як окропом (О. Стороженко);

Саїдові знов наче окропом ошпарив хто лице. Червоні барви навіть це загоріле обличчя заливають (Іван Ле).

◇ Верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі див. верті́тися;

Ку́паний в окро́пі див. ку́паний;

Купа́ти в окро́пі див. купа́ти;

(1) Немо́вби хто обілля́в окро́пом (д) див. ошпа́рювати;

Скрути́тися, як му́ха на окро́пі див. скру́чуватися;

Як (мов, на́че і т. ін.) му́ха (рідше му́хи) в окро́пі див. му́ха;

Як (мов, на́че і т. ін.) окро́пом ошпа́рило див. ошпа́рювати;

Як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) [окро́пом] див. ошпа́рений;

Як (мов, ні́би і т. ін.) в окро́пі кипи́ть див. кипі́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) жа́ром (окро́пом, хо́лодом, жа́ром і хо́лодом, моро́зом і т. ін.) обдати́ / обдава́ти <�Як (мов, ні́би і т. ін.) хто жа́ром обда́в> див. обдава́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) скупа́ли в окро́пі див. скупа́ти.

ОКРІ́П², ро́пу, ч., розм.

Те саме, що кріп.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окріп — (кип'яча вода) кип'яток, розм. вар. Словник синонімів Полюги
  2. окріп — окрі́п 1 іменник чоловічого роду кип'яток окрі́п 2 іменник чоловічого роду кріп розм. Орфографічний словник української мови
  3. окріп — ОКРІП – КРІП, УКРІП Окріп1, окропу. Кип’яток. Жінка окропу нагріла, стали пити чай (Ю.Яновський). Окріп2, окропу, розм. Кріп. Настя розгинається, виринаючи гінкою постаттю з того бурштинового окропу, яким зараз кипить город (Є.Гуцало). Кріп, кропу, розм. Літературне слововживання
  4. окріп — Кип'яч, сов. кип'яток, р. вар; (рослина) кріп. Словник синонімів Караванського
  5. окріп — I вар, кипень, кип'яток, кип'яч, кип'ячка Фразеологічні синоніми: кип'яча вода II див. вода Словник синонімів Вусика
  6. окріп — [оукр’іп] окропу, м. (ў) окроп'і Орфоепічний словник української мови
  7. окріп — I -ропу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток. II -ропу, ч., розм. Те саме, що кріп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. окріп — Хто попариться окропом, той на зимну воду дує. Хто раз потерпів, той стережесь, щоб більше не мати шкоди. Як би його окропом попарив. Дуже змінився в одній хвили. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. окріп — (окропу) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  10. окріп — верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Массаковський тільки дивився, як вона вертілася мов муха в окропі (І. Нечуй-Левицький); (Харитина:) Отак день у день!... Фразеологічний словник української мови
  11. окріп — ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Словник синонімів української мови
  12. окріп — Окрі́п, окро́пу, в -пі; -ро́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. окріп — ОКРІП¹, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Укр.. присл.., 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого... Словник української мови в 11 томах
  14. окріп — Окріп, -ро́пу м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) раст. Укропъ. Словник української мови Грінченка