окріп

верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Массаковський тільки дивився, як вона вертілася мов муха в окропі (І. Нечуй-Левицький); (Харитина:) Отак день у день! Як муха в окропі крутюсь (кручусь) (І. Карпенко-Карий); — Та що з тобою, Тихоне? — дивувалися товариші.— А те, братці, що цілісінький день крутився як муха в окропі, а ввечері вирішив занести до сільради обіцяне (В. Речмедін). як му́ха в окро́пі. — Юрій Зварич не помічав цих змін у природі. Він з ночі до ночі як муха в окропі (М. Івасюк).

ку́паний в окро́пі. Дуже запальний, невитриманий. Хіба він не знає тих шибайголів, купаних в окропі!.. (М. Коцюбинський).

скрути́тися, як му́ха на окро́пі. Заметушитися, дуже розхвилювавшись від чого-небудь. — Оце, Манюню, що то значить молодий хлопець .. Як зобачила (побачила) дівчина, то як муха на окропі скрутилася… І сіль розсипала, і страву мало не вилляла (М. Коцюбинський).

як (мов, на́че і т. ін.) му́ха (рідше му́хи) в окро́пі, жарт. 1. Хтось постійно зайнятий роботою, перебуває весь час у турботах; проворний, швидкий і т. ін. Від ранку до ночі як муха в окропі (З усн. мови). 2. зі сл. прово́рний, швидки́й і т. ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно (проворний, швидкий і т. ін). Добрі родичі за нею (жінкою) — усі на мене. А я проворний, як муха в окропі: хоч не вискочу, та кручусь (Марко Вовчок). 3. з дієсл. на позначення руху. Проворно, швидко, невтомно. Дочка Лавися — чепуруха.. Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п’яла (І. Котляревський); Як муха в окропі, бувало, вертишся цілий день (Панас Мирний); Невістка вешталась, наче муха в окропі, скрізь встигала (І. Нечуй-Левицький); // Неспокійно, нервово і т. ін. На великому шляху панство заметушилося, як мухи в окропі (С. Чорнобривець).

як (мов, на́че і т. ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос. Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т. ін.; дуже вражений чимсь (перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Дівчину наче окропом ошпарило від сорому та образи (В. Речмедін). немо́вби хто обілля́в окро́пом. Те питання страшенно перепудило мене, немовби хто обілляв мене окропом (І. Франко).

як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) (окро́пом). 1. Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін. Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк); І як тільки підполковник Онопрієнко й ад’ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло (В. Канівець); Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній); Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч (Панас Мирний); Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти (І. Франко). 2. зі сл. зіско́чити, схопи́тися і т. ін. Дуже швидко, несподівано, рвучко і т. ін. Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця (М. Стельмах); Іван Матвійович скинувсь, мов ошпарений, слово “горить” на нього діяло магічно, рефлекс умовний на нього виробився (Ю. Збанацький); Я сьогодні бігла на роботу, немов ошпарена (В. Дрозд); Мов обпарена, вона схопилась на ноги і .. кинулась бігти додому (Ю. Збанацький).

як (мов, ні́би і т. ін.) в окро́пі кипи́ть. Інтенсивно, жваво, енергійно виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа і т. ін. День у день тобі як в окропі кипить. Полагодив (Чіпка) хату, давай погріб обчищати (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) скупа́ли в окро́пі кого. 1. Хтось раптом відчув жар в усьому тілі від несподіваного здогаду, від сильних переживань, страху і т. ін. І враз Гогіашвілі мовби скупали в окропі! На жалюгідних залишках слідової смуги він побачив довгасту ямку.., зовсім не схожу на слід людської ноги (П. Загребельний). 2. Хтось дуже запальний, гнівний. Хлопець дуже розлютився, його ніби скупали в окропі (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окріп — (кип'яча вода) кип'яток, розм. вар. Словник синонімів Полюги
  2. окріп — окрі́п 1 іменник чоловічого роду кип'яток окрі́п 2 іменник чоловічого роду кріп розм. Орфографічний словник української мови
  3. окріп — ОКРІП – КРІП, УКРІП Окріп1, окропу. Кип’яток. Жінка окропу нагріла, стали пити чай (Ю.Яновський). Окріп2, окропу, розм. Кріп. Настя розгинається, виринаючи гінкою постаттю з того бурштинового окропу, яким зараз кипить город (Є.Гуцало). Кріп, кропу, розм. Літературне слововживання
  4. окріп — Кип'яч, сов. кип'яток, р. вар; (рослина) кріп. Словник синонімів Караванського
  5. окріп — I вар, кипень, кип'яток, кип'яч, кип'ячка Фразеологічні синоніми: кип'яча вода II див. вода Словник синонімів Вусика
  6. окріп — [оукр’іп] окропу, м. (ў) окроп'і Орфоепічний словник української мови
  7. окріп — I -ропу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток. II -ропу, ч., розм. Те саме, що кріп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. окріп — ОКРІ́П¹, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (прислів'я); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Словник української мови у 20 томах
  9. окріп — Хто попариться окропом, той на зимну воду дує. Хто раз потерпів, той стережесь, щоб більше не мати шкоди. Як би його окропом попарив. Дуже змінився в одній хвили. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. окріп — (окропу) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  11. окріп — ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Словник синонімів української мови
  12. окріп — Окрі́п, окро́пу, в -пі; -ро́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. окріп — ОКРІП¹, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Укр.. присл.., 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого... Словник української мови в 11 томах
  14. окріп — Окріп, -ро́пу м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) раст. Укропъ. Словник української мови Грінченка