окуліровка
ОКУЛІРО́ВКА, и, ж., сад.
1. рідко. Дія за знач. окулі́рувати; окулірування.
От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (М. Рильський);
Ми проходимо дослідні плантації з окуліровкою за різними способами (Ю. Смолич).
2. Місце, де приживлена прищепа.
Обв'язані окуліровки треба .. обгорнути землею (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окуліровка — окуліро́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- окуліровка — -и, ж. Те саме, що окулірування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окуліровка — окуліро́вка, окулірува́ння (від лат. oculus – око) один із способів щеплення рослин, що полягає в приживленні бруньки (вічка) однієї рослини (прищепи) до іншої (підщепи). З бруньки виростає пагін і нова рослина. Інша назва – очкування. Словник іншомовних слів Мельничука
- окуліровка — ОКУЛІРО́ВКА, и, ж., сад. 1. рідко. Дія за знач. окулі́рувати. От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим… Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим!... Словник української мови в 11 томах