1. Словник української мови в 11 томах

окуліровка

ОКУЛІРО́ВКА, и, ж., сад.

1. рідко. Дія за знач. окулі́рувати.

От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим… Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (Рильський, II, 1960, 70);

Ми проходимо дослідні плантації з окуліровкою за різними способами (Смолич, День.., 1950, 58).

2. Місце, де приживлена прищепа.

Обв’язані окуліровки треба.. обгорнути землею (Озелен. колг. села, 1955, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окуліровка — окуліро́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. окуліровка — -и, ж. Те саме, що окулірування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окуліровка — ОКУЛІРО́ВКА, и, ж., сад. 1. рідко. Дія за знач. окулі́рувати; окулірування. От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. окуліровка — окуліро́вка, окулірува́ння (від лат. oculus – око) один із способів щеплення рослин, що полягає в приживленні бруньки (вічка) однієї рослини (прищепи) до іншої (підщепи). З бруньки виростає пагін і нова рослина. Інша назва – очкування. Словник іншомовних слів Мельничука