омиватися
ОМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОМИ́ТИСЯ, оми́юся, оми́єшся, док.
1. Змочуватися, зрошуватися чим-небудь з поверхні.
– Велике горе безслізне... Не сльозами омиваються тоді очі, а обливається кров'ю серце... (із журн.);
* Образно. Здається, він [князь Володимир] вдивляється в Дніпро, у водах якого колись омивалась язичеська Русь (І. Цюпа).
2. Оточуватися водами (океанів, морів, річок і т. ін.).
На півдні парк [Олександрія] омивається рікою Рось, що утворює тут кілька звивин (з наук.-попул. літ.);
На півдні територія України омивається Чорним і Азовським морями і виходить до Нижнього Дунаю (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омиватися — омива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- омиватися — -аюся, -аєшся, недок., омитися, -июся, -иєшся, док. 1》 Змочуватися, зрошуватися чим-небудь з поверхні. 2》 Оточуватися водами (океанів, морів, річок і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- омиватися — ОМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОМИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док. 1. Змочуватися, зрошуватися чим-небудь з поверхні. — Велике горе безслізне… Не сльозами омиваються тоді очі, а обливається кров’ю серце … (Вітч., 1, 1967, 178); *Образно. Словник української мови в 11 томах