1. Словник української мови у 20 томах

омлілість

ОМЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко.

Стан за знач. омлі́ти.

Вона не плакала, тільки дрібно тремтіла і почувала всередині якусь прикру порожнечу, якусь омлілість у всім тілі (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омлілість — омлі́лість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. омлілість — -лості, ж., рідко. Стан за знач. омліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омлілість — ОМЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. омлі́ти. Вона не плакала, тільки дрібно тремтіла і почувала всередині якусь прикру порожнечу, якусь омлілість у всім тілі (Л. Укр., III, 1952, 658). Словник української мови в 11 томах