1. Словник української мови у 20 томах

омоніми

ОМО́НІМИ, ів, мн. (одн. омо́нім, а, ч.).

Слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням, наприклад: коса (волосся), коса (мис), коса (сільськогосподарське знаряддя).

У іменника свято є омонім – прислівник свято, що означає “з любов'ю”, “з пошаною” (з наук.-попул. літ.);

Омоніми вводяться у контекст із спеціальною метою виявлення дотепності, стилістичної витонченості (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омоніми — -ів, мн. (одн. омонім, -а, ч.). Слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням, напр.: коса (волосся), коса (мис), коса (сільськогосподарське знаряддя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. омоніми — омо́німи (від грец. ομώνυμος – однойменний) слова або форми слів, що вимовляються однаково, але мають різне значення (напр., дверний ключ, журавлиний ключ, скрипковий ключ, ключ води). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. омоніми — Слова, однакові за звучанням, але різні за значенням, походженням, часто написанням, напр., коса (волосся) та коса (сільськогосподарське знаряддя). Універсальний словник-енциклопедія
  4. омоніми — ОМО́НІМИ, ів, мн. (одн. омо́нім, а, ч.). Слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням, наприклад: коса (волосся), коса (мис), коса (сільськогосподарське знаряддя). Слова однозвучні, але з різним значенням звуться омонімами (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 58). Словник української мови в 11 томах