омонімізація

ОМОНІМІЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.

Утворення омонімічних відносин у мовній одиниці.

Встановлено зв'язок між наявністю граматичного й лексичного значення у словах різних частин мови і їхньою здатністю до омонімізації (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me