омоніміка
ОМОНІ́МІКА, и, ж.
1. Сукупність омонімів якої-небудь мови, творчості письменника тощо.
Омоніміка української мови;
Омоніміка творів О. Гончара.
2. Розділ мовознавства, який вивчає омоніми.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омоніміка — омоні́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- омоніміка — -и, ж. 1》 Сукупність омонімів якої-небудь мови. Омоніміка української мови. 2》 Розділ мовознавства, який вивчає омоніми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омоніміка — ОМОНІ́МІКА, и, ж. 1. Сукупність омонімів якої-небудь мови. Омоніміка української мови. 2. Розділ мовознавства, який вивчає омоніми. Словник української мови в 11 томах