онде

О́НДЕ.

1. част. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь на певній відстані.

Онде злодій штемпований Кайдани волочить; Он розбойник [розбійник] катований Зубами скрегоче (Т. Шевченко);

[Жандарм:] А тепер скажіть мені, де ті чоботи, що ви вчора мали на собі? [Микола:] А онде стоять у запічку (І. Франко);

[Мати:] Що ти все крутишся! Я ж загадала роботу? Чого ж ти... Їсти їси, а гарбуз онде викотить – кланятись треба? (П. Тичина).

2. част. вказ. Уживається при вказуванні на який-небудь факт, при уточненні якого-небудь факту.

Все несподівано на світі: Ти так, а вийде онде як; Шукав волошечок у житі, А тут тобі приплівсь козак (Л. Глібов).

3. присл. На певній відстані або поблизу чого-небудь; там, отам.

Та як його й не спочити, не полежати у такій розкоші, як онде! Здоровенний .. дуб розлягся [розлігся], розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коцюбинський);

Онде ми ховалися з Галею від бурхливої зливи (О. Гуреїв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онде — о́нде прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. онде — ОНДЕ – ОН ДЕ Онде, част. 1. вказ. Вживається при вказуванні на щось на далекій відстані. Онде гай величаво дріма (П.Грабовський); Онде гірка палає мов пломінь (Леся Українка); – О! Гляньте! Онде діти біжать! (О.Довженко). 2. розм. Літературне слововживання
  3. онде — ч., он, (трохи далі) он-он, он-он-он; ЯК ПР. там, отам; ондечки. Словник синонімів Караванського
  4. онде — див. близько; он Словник синонімів Вусика
  5. онде — 1》 част. вказ. Вказує на що-небудь на певній відстані. 2》 част. вказ. Вказує на який-небудь факт, уточнює який-небудь факт. 3》 присл. На певній відстані або поблизу чого-небудь; там, отам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. онде — ОН част. вказ. (уживається при вказуванні на кого-, що-небудь віддалене або на певній відстані, перев. супроводжується жестом), О́НДЕ, ОТО́ (ОТТО́) розм., ТО розм., О́НДЕЧКИ розм. Он зірка в небі пролетіла (В. Словник синонімів української мови
  7. онде — О́нде, о́ндечки, присл.; он де (з різн. знач.). Кни́жка лежи́ть о́нде на столі́. А о́нде й сві́чка гори́ть (Гоголь). О́н де ти був! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. онде — О́НДЕ. 1. част. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь на певній відстані. Онде злодій штемпований Кайдани волочить; Он розбойник [розбійник] катований Зубами скрегоче (Шевч. Словник української мови в 11 томах