онучник
ОНУ́ЧНИК, а, ч., діал.
Ганчірник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- онучник — ону́чник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- онучник — -а, ч., діал. Ганчірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- онучник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. Словник синонімів української мови
- онучник — ОНУ́ЧНИК, а, ч., діал. Ганчірник. Словник української мови в 11 томах