онучник

ОНУ́ЧНИК, а, ч., діал.

Ганчірник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онучник — ону́чник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. онучник — -а, ч., діал. Ганчірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онучник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. Словник синонімів української мови
  4. онучник — ОНУ́ЧНИК, а, ч., діал. Ганчірник. Словник української мови в 11 томах