онучник
ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Грицько Григоренко); В її кімнаті.. від безлічі меблів було тісно, як у крамниці лахмітника (переклад С. Ковганюка); Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко); Не знаючи, що робити з тими лахами, попродали (жебраки) їх за пару крейцерів онучкареві (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- онучник — ону́чник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- онучник — -а, ч., діал. Ганчірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- онучник — ОНУ́ЧНИК, а, ч., діал. Ганчірник. Словник української мови у 20 томах
- онучник — ОНУ́ЧНИК, а, ч., діал. Ганчірник. Словник української мови в 11 томах