1. Словник української мови у 20 томах

онімечити

ОНІМЕ́ЧИТИ див. оніме́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онімечити — оніме́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. онімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ (змусити перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру), ОНІМЕ́ЧИТИ, ГЕРМАНІЗУВА́ТИ. — Недок.: поніме́чувати, оніме́чувати, германізува́ти. Словник синонімів української мови
  3. онімечити — ОНІМЕ́ЧИТИ див. оніме́чувати. Словник української мови в 11 томах