1. Словник української мови у 20 томах

опалачка

ОПАЛА́ЧКА, и, ж.

Посудина, у якій зерно очищають від полови, пилу, сміття тощо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалачка — -и, ж., зах. Коритце чи посуд, у якому зерно очищають від лузги і сміття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опалачка — Опалачка, -ки ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно. Вх. Лем. 444. Словник української мови Грінченка