1. Словник української мови у 20 томах

опалубити

ОПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. опа́лублять; док.

1. що, буд. Покрити настилом, оббити чим-небудь зовні (будівлю, споруду).

2. кого, що, розм. Ударити палицею.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалубити — опа́лубити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опалубити — -блю, -биш; мн. опалублять; док., перех. 1》 буд. Покрити настилом, оббити чим-небудь зовні (будівлю, споруду). 2》 зневажл. Ударити палицею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опалубити — ОПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. опа́лублять; док., перех. 1. буд. Покрити настилом, оббити чим-небудь зовні (будівлю, споруду). 2. зневажл. Ударити палицею. Словник української мови в 11 томах
  4. опалубити — Опалубити, -блю, -биш гл. Хватить палкой, ударить. Черном. Словник української мови Грінченка