опалубка
ОПА́ЛУБКА, и, ж., буд.
1. Дія за знач. опа́лубити 1.
2. Дерев'яна або металева форма для виготовлення бетонних та залізобетонних конструкцій, яку тимчасово встановлюють на місці зведення споруд.
При будуванні будь-яких залізобетонних конструкцій, перш ніж укладати бетон, виготовляють дерев'яний каркас, форму. Це і є опалубка (з наук.-попул. літ.);
Преображенський звелів зняти всю опалубку з недостояного бетону (Іван Ле).
3. Обшивка, обкладка зовнішніх частин якої-небудь споруди, обладнання і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опалубка — опа́лубка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- опалубка — -и, ж., буд. 1》 Дія за знач. опалубити 1). 2》 Дерев'яна або металева форма для виготовлення бетонних і залізобетонних конструкцій, яку тимчасово встановлюють на місці зведення споруд. 3》 Обшивка, обкладка зовнішніх частин якої-небудь споруди, обладнання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опалубка — Поміст, ріштовання, рішта Словник чужослів Павло Штепа
- опалубка — ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
- опалубка — ОПА́ЛУБКА, и, ж., буд. 1. Дія за знач. опа́лубити 1. 2. Дерев’яна або металева форма для виготовлення бетонних та залізобетонних конструкцій, яку тимчасово встановлюють на місці зведення споруд. Словник української мови в 11 томах
- опалубка — Дерев'яна знімна форма для кам'яних і бетонних робіт. Архітектура і монументальне мистецтво