опас
О́ПАС¹, у, ч., діал.
Побоювання, острах.
Як служила я в Басенкових, то Басенчиха вірила на мене, як на себе, – ключі без усякого опасу давала, бо я зроду не злодійкувата (А. Кримський);
В той зарічний край не можна йти без опасу (Н. Забіла).
О́ПАС², у, ч., діал.
Місце в садку, на луці тощо, призначене для випасу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опас — о́пас іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- опас — -у, ч., діал. Побоювання, острах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опас — О́ПАС, у, ч., діал. Побоювання, острах. Як служила я в Басенкових, то Басенчиха вірила на мене, як на себе, — ключі без усякого опасу давала, бо я зроду не злодійкувата (Крим., Вибр., 1965, 364); В той зарічний край не можна йти без опасу (Забіла, Малим.., 1958, 22). Словник української мови в 11 томах
- опас — Опас, -су м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу. Словник української мови Грінченка