1. Словник української мови у 20 томах

опасистий

ОПА́СИСТИЙ, а, е.

Товстий, огрядний.

Гладка, опасиста, здорова, – вона здавалась ще більшою попліч з малим, сухорлявим Семеном (М. Коцюбинський);

– Я відмовляюся розуміти великого гетьмана, – казав, віддуваючись, опасистий Пронський (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опасистий — опа́систий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. опасистий — див. ОГРЯДНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. опасистий — -а, -е. Товстий, огрядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опасистий — опа́систий повний, огрядний (ст)||опаслий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. опасистий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)... Словник синонімів української мови
  6. опасистий — ОПА́СИСТИЙ, а, е. Товстий, огрядний. Гладка, опасиста, здорова, — вона здавалась ще більшою попліч з малим, сухорлявим Семеном (Коцюб., І, 1955, 46); — Я відмовляюся розуміти великого гетьмана, — казав, віддуваючись, опасистий Пронський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах
  7. опасистий — Опасистий, -а, -е Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90. Словник української мови Грінченка