опер

О́ПЕР, а, ч., жарг.

Оперуповноважений.

Обшук у домі Давидова тривав 12 годин. Обшиті деревом стіни, домашній басейн з блакитної кахлі .. справили враження навіть на досвідчених оперів (із журн.);

Позаяк на “оперів” водночас із поставленим запитанням війнуло сивушним духом, то вони просто порадили А. С. Лагошину іти своєю дорогою (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опер — о́пер іменник чоловічого роду оперуповноважений жарг. Орфографічний словник української мови
  2. опер — -а, ч., розм. Оперативник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опер — А, ч. Працівник правоохоронних органів (оперативний відділ). Але на цей момент «опери» вже мали у своєму розпорядженні достатній обсяг інформації (Дзерк. тижня). Словник сучасного українського сленгу