опера
О́ПЕРА, и, ж.
1. Музично-драматичний твір, що поєднує інструментальну музику з вокальною і признач. для виконання в театрі.
Гануш привіз з собою ноти .. Він сів за рояль і почав вигравати арії з опер (І. Нечуй-Левицький);
Приїздив Шаляпін .. Весь час він то розказував.., то знайомив нас з новою оперою “Хованщина” (М. Коцюбинський);
* Образно. Степ хвилювався, виконуючи шумову музику своєї опери (Ю. Яновський);
// Театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені.
Його голову давно вже морочила думка бачити коли-небудь свою оперу, скомпоновану на голоси рідних пісень – таких чулих та глибоких (Панас Мирний);
З того дня я став ходити на репетиції гуртка Марії Сергіївни, що готував дитячу оперу (Л. Смілянський);
Опера [“Руслан і Людмила”] не сходила зі сцени, її давали майже через день і театр був повнісінький (О. Іваненко);
// тільки одн. Родова назва таких музично-вокальних драматичних творів.
Лисенко .. досить яскраво виявив перед нами, що таке національна українська опера, які шляхи для її створення (з навч. літ.);
Як жанр синтетичний, що поєднує спів, інструментальну музику, слово, акторську гру й хореографію, опера часто близько змикається із суміжними їй галузями – драматичним театром, літературою, симфонічною музикою й побутовим ліричним романсом (з наук. літ.).
2. Театр, де виконують такі твори.
Шкільна молодь .. переповнює гальорки академічної опери (В. Еллан-Блакитний);
Чудовий будинок опери збирає коло своїх розмальованих афіш величезні юрби людей (П. Колесник).
◇ (1) З і́ншої (дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. – те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін.
Дуже мене цікавлять – се вже з другої опери – Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський);
– Сподіваюсь, зрозуміло? – Та це ж уже не з тої опери (із журн.).
Значення в інших словниках
- опера — о́пера іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- опера — [опеира] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
- опера — (іт. opera — твір, дія, праця) — вид театрального мистецтва, музично — сценічний твір, заснований на синтезі музики, слова, дії. Словник-довідник музичних термінів
- опера — -и, ж. 1》 Музично-драматичний твір, що поєднує інструментальну музику з вокальною і признач. для виконання в театрі. || Театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені. || тільки одн. Родова назва таких музично-вокальних драматичних творів. 2》 Театр, де виконують такі твори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опера — И, ж., комп., див. операційка. Що саме не так з оперою під маком? І яка саме версія опери? (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- опера — о́пера (італ. opera, від лат. opera – праця, твір) вид музичного мистецтва; художній твір, зміст якого втілюється в сценічних музично-поетичних образах і в якому органічно поєднуються вокальна й інструментальна музика, драматургія, образотворче мистецтво й хореографія. Словник іншомовних слів Мельничука
- опера — 1. вокально-інструментальний музичний сценічний твір, в якому музика поєднується з драматичною дією (лібрето), складається з вокальних партій: сольних (речитативи, арії, ансамблі) і хорових, оркестрових партій (увертюра, інтермецо), балетних вставок... Універсальний словник-енциклопедія
- опера — О́пера, -ри, -рі; о́пери, о́пер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опера — О́ПЕРА, и, ж. 1. Музично-драматичний твір, що поєднує інструментальну музику з вокальною і признач. для виконання в театрі. Гануш привіз з собою ноти.. Він сів за рояль і почав вигравати арії з опер (Н.-Лев., III, 1956, 228); Приїздив Шаляпін.. Словник української мови в 11 томах