оперізувати

ОПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРЕЗА́ТИ, режу́, ре́жеш, док.

1. кого, що. Надягати на кого-небудь пояс або обв'язувати, обвивати когось чим-небудь ніби поясом; підперізувати;

// Обв'язувати мотузком, стрічкою і т. ін. кого-, що-небудь.

Нажате мною він оперізує перевеслом, .. зв'язує сніп і ставить його гузирем на стерню (М. Стельмах);

Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (І. Нечуй-Левицький).

2. кого, що. Обвивати, охоплювати (про пояс, ремінь і т. ін.).

Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував .. вузенький пояс (В. Земляк);

Стрійний [стрункий] стан [парубка] .. Ремінь вузький оперезав (І. Франко);

Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (О. Гончар);

Товстий золотий ланцюжок .. оперізував добре натоптане черевце (С. Добровольський);

Спрожогу він [ведмідь] необережно торкнувся приманки. Враз кілька мотузків оперезали його і зашморгнули в тугі петлі (М. Трублаїні);

Полум'я з усіх боків оперезало стайню (Іван Ле).

3. що, чим, перен. Розташовуватися навколо або по боках чого-небудь; оточувати собою щось.

Внизу ліс оперізує полонину чорною стіною (І. Франко);

Широкий синій Дніпро оперізував Київ скляною дугою (З. Тулуб);

Плоди землі прикрасили будову Своїм живим і теплим ланцюгом, Гірляндою карбованого кову Оперезавши всю її кругом (М. Бажан);

// Обносити, оточувати що-небудь навколо, з боків чимсь.

З кожним днем все більше розритої землі по степу, все густіше колючих дротів, якими оперізують цей шмат відвойованої у ворога землі (О. Гончар);

На багатьох дотах вони встановили броньовані ковпаки, оперезали місто новими лініями оборони (В. Кучер).

4. кого, що, розм. Те саме, що опері́щувати.

Батько.., не знайшовши різки, Дрючком Хведька разів із шість оперезав!.. (П. Гулак-Артемовський);

Гужові бичі наглядачів оперізують тіла невільників (Ю. Яновський);

Нечай змовчав. Оперезав нагаєм коня, вимчав уперед (Н. Рибак).

5. тільки док., що, фам. З'їсти чого-небудь багато і з жадібністю.

Йонька оперезав котелок партизанської кулеші (Григорій Тютюнник).

(1) Опері́зувати / опереза́ти мече́м (кинджа́лом, ша́блею і т. ін.) кого – надягати на кого-небудь пояс, ремінь і т. ін. із зброєю.

– Рід Османів не закінчився. Завтра оперізують мечем Ібрагіма (Р. Іваничук);

[Акіба:] Та я опережу тебе мечем владання, І сядеш ти на білого коня, А я держатиму покірно стрем'я, Як свойому царю (І. Франко);

Слуги наділи на нього соболину шубу, покриту парчею. оперезали шаблею, прикрашеною дорогоцінним камінням (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперізувати — опері́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оперізувати — Підперізувати; (що чим) обвивати; (мечем) опасати, описувати; (лісом) ОТОЧУВАТИ, оповивати, огинати; (нагаєм) оперіщувати; (стан) перевивати. Словник синонімів Караванського
  3. оперізувати — -ую, -уєш, недок., оперезати, -режу, -режеш, док., перех. 1》 Надягати на кого-небудь пояс чи обв'язувати, обвивати когось чим-небудь ніби поясом; підперізувати. || Обв'язувати мотузком, стрічкою і т. ін. кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оперізувати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  5. оперізувати — Опері́зувати, -рі́зую, -рі́зуєш; опереза́ти, -режу́, -ре́жеш, -ре́жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оперізувати — ОПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРЕЗА́ТИ, режу́, ре́жеш, док., перех. 1. Надягати на кого-небудь пояс або обв’язувати, обвивати когось чим-небудь ніби поясом; підперізувати; // Обв’язувати мотузком, стрічкою і т. ін. кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах